Хом'ячок та Північний вітер
Витончено-чистий силует поетичної, наповненої світлом і любов'ю вистави заворожує. Магія впливу на глядача настільки сильна, що вже після останнього музичного акорду вистави в залі перед першими оплесками виникає велика пауза, в якій — всі відчуття, глибокі враження, які подарували нам артисти міста-побратима з України. Неповторна акторська робота актриси Л.Янчишиної вражає своєю щирістю та проникливістю.
"Сілістринська Трибуна"

Чумацький шлях
Чудова поетична вистава, зроблена в стилі українського авангарду 20-х років. Це своєрідний опоетизований погляд на долю України, котра вічна мов Чумацький шлях, а зірки, що світять нам з глибини Всесвіту — то душі наших пращурів, які ходили по землі, а мріяли про небо...
Т.Слободянюк "Подільські вісті", 23 квітня 2002 р.

Івасик-Телесик
У виставі хмельничан "Івасик-Телесик" склався дуже добрий тандем сценографа і режисера. Режисер сягає аж прадавніх язичницьких часів, там беруть джерельні варіації культури обрядів, ритуалів. Показуючи на сцені їх фрагменти, вони тим самим говорять, що там зародилася душа казкаря, що це тоді людина почала вигадувати, творити казку. За такого підходу і діти беруть з вистави більше, ніж просто сюжет. Вони беруть з неї ще й глибоку культуру. Вистава — сновидіння, зіткана із мрій і народних пісень.
Дарина Назарчук "Галичина", 11 жовтня 2001 р.

Відлуння
Крайньою точкою на шкалі авторських інтерпретацій вертепу стала вистава театру ляльок з Хмельницького. Найпотаємніший у дитинстві світ між двома віконницями — відкривається і ми вдивляємось крізь нього у минуле: приватне і спільне. Ми опиняємось наче на перехресті чотирьох вітрів, чотирьох сторін світу, де вікно — це магічне око. Перемелюються роки і людські долі, повторюються вічні сюжети, змінюються реальні масштаби речей, дедалі сільніше, під спів колядок, віє болем, тугою, сумом. Тільки сум цей одухотворений, світлий, різдвяний.
Майя Гарбузюк, журнал "Просценіум"

Чарівна зброя Кендзо
Найсильнішою "чарівною зброєю Кендзо" є його любляче до всього живого серце. Спектакль із захопленням сприймається як малюками, так і школярами старшого віку. А дорослі знаходять у ньому глибокій філософський зміст та відповіді на сакральні питання людського буття.
М.Кульбовський, "Проскурів"

Тарас
Театральна фантазія за драматичною поемою Богдана Стельмаха "Тарас" — то художницька офіра режисера С.Брижаня та художника М.Ніколаєва на вівтар Кобзареві. Чиста і цнотлива, як сльоза Богородиці, ностальгічно, по-мудрому наївна, гармонійна у розкошуванні метафоричністю...
Світлана Веселка, "Високий замок", червень 2001 р.